Фінансова звітність Компанії є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Компанії для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Концептуальною основою фінансової звітності Компанії за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України. Підготовлена Компанією фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації. При формуванні фінансової звітності Компанія керувалась також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не суперечать вимогам МСФЗ.

Рік, що закінчується 31 грудня 2025 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

При підготовці фінансової звітності Компанія здійснює оцінки та припущення, які мають вплив на елементи фінансової звітності, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності. Оцінки та судження базуються на попередньому досвіді та інших факторах, що за існуючих обставин вважаються обґрунтованими і за результатами яких приймаються судження щодо балансової вартості активів та зобов’язань. Хоча ці розрахунки базуються на наявній у керівництва Компанії інформації про поточні події, фактичні результати можуть зрештою відрізнятися від цих розрахунків. Області, де такі судження є особливо важливими, області, що характеризуються високим рівнем складності, та області, в яких припущення й розрахунки мають велике значення для підготовки фінансової звітності за МСФЗ. Операції, що не регламентовані МСФЗ у Компанії протягом періодів, охоплених цією фінансовою звітністю, відсутні.

Витрати – це зменшення активів або збільшення зобов'язань, наслідком якого є зменшення власного капіталу, крім як унаслідок здійснення розподілу держателям вимог до власного капіталу. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов’язань або зменшення активів. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов’язання без визнання активу. Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу, визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи.

Компанія визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовими активами, які оцінюються за амортизованою вартістю, у розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансового активу (при значному збільшенні кредитного ризику/для кредитно-знецінених фінансових активів) або 12-місячними очікуваними кредитними збитками (у разі незначного зростання кредитного ризику). Зазвичай очікується, що очікувані кредитні збитки за весь строк дії мають бути визнані до того, як фінансовий інструмент стане прострочений. Як правило, кредитний ризик значно зростає ще до того, як фінансовий інструмент стане простроченим або буде помічено інші чинники затримки платежів, що є специфічними для позичальника, (наприклад, здійснення модифікації або реструктуризації). Кредитний ризик за фінансовим інструментом вважається низьким, якщо фінансовий інструмент має низький ризик настання дефолту, позичальник має потужній потенціал виконувати свої договірні зобов'язання щодо грошових потоків у короткостроковій перспективі, а несприятливі зміни в економічних і ділових умовах у довгостроковій перспективі можуть знизити, але не обов’язково здатність позичальника виконувати свої зобов'язання щодо договірних грошових потоків. Фінансові інструменти не вважаються такими, що мають низький кредитний ризик лише на підставі того, що ризик дефолту за ними є нижчим, ніж ризик дефолту за іншими фінансовими інструментами Компанії або ніж кредитний ризик юрисдикції, в якій Компанія здійснює діяльність. Очікувані кредитні збитки за весь строк дії не визнаються за фінансовим інструментом просто на підставі того, що він вважався інструментом із низьким кредитним ризиком у попередньому звітному періоді, але не вважається таким станом на звітну дату. У такому випадку Компанія з'ясовує, чи мало місце значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання, а отже чи постала потреба у визнанні очікуваних кредитних збитків за весь строк дії. Очікувані кредитні збитки відображають власні очікування Компанії щодо кредитних збитків.

Розмір винагороди за Договорм становить 50 000 ( п'ятдесят тисяч) гривень.

Фінансова звітність Компанії затверджена керівником Компанії. Датою затвердження фінансової звітності Компанії за 2025 рік до випуску є 16 березня 2026 року. Ні учасники Компанії, ні інші особи не мають права вносити зміни до цієї фінансової звітності після її затвердження.

Фінансова звітність Компанії є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Компанії для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Концептуальною основою фінансової звітності Компанії за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України. Підготовлена Компанією фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації. При формуванні фінансової звітності Компанія керувалась також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не суперечать вимогам МСФЗ.

Станом на 31.12.2025 р. на поточних рахунках у банках обліковуються грошові кошти за номінальною вартістю 4837 тис.грн., а саме в АТ “КРЕДОБАНК” (код банку 325365) - 2221 тис.грн; в АТ “УНІВЕРСАБАНК” (код банку 322001) - 2616 тис.грн; Грошові кошти розміщені у банках, які мають найвищу надійність за даними рейтингових агентств, що віднесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР. Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках. Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається зазвичай як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше ніж три місяці з дати придбання. Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті. Іноземна валюта – це валюта інша, ніж функціональна валюта, яка визначена в п. 2.3 цих Приміток. Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям визнання активами. Подальша оцінка грошових коштів здійснюється за амортизованою вартістю. Подальша оцінка еквівалентів грошових коштів, представлених депозитами, здійснюється за амортизованою собівартістю. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ). У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.

Звіт про рух грошових коштів складається з використанням прямого методу, згідно з яким розкривається інформація про основні класи валових надходжень або виплат грошових коштів.

Компанія обирає та застосовує у свої облікові політики послідовно для подібних операції, інших події або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними.

Компанія не визнає умовні зобов'язання в звіті про фінансовий стан Компанії. Інформація про умовне зобов'язання розкривається, якщо можливість вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, не є віддаленою.

Розшифрування витрат (інші витрати) понесених Компанією - собівартість реалізації фінансових інвестицій 7015 тис.грн за 2025 рік та 4281 тис.грн за 2024 рік.

Кредитний ризик – ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов’язання і це буде причиною виникнення фінансового збитку іншої сторони. Кредитний ризик притаманний таким фінансовим інструментам, як поточні та депозитні рахунки в банках, дебіторська заборгованість (в т.ч. позики). Основним методом оцінки кредитних ризиків керівництвом Компанії є оцінка кредитоспроможності контрагентів, для чого використовуються будь-яка доступна інформація щодо їх спроможності виконувати боргові зобов’язання. Враховуючи підходи, затверджені Компанією у межах системи управління ризиками, керівництво відслідковує кредитні рейтинги банків, де розміщені грошові кошти. До заходів мінімізації впливу кредитного ризику Компанії відносить: - встановлення внутрішнього обмеження обсягу дебіторської заборгованості в активах; - диверсифікацію структури активів; - аналіз платоспроможності контрагентів; - здійснення заходів щодо недопущення наявності в активах Компанії простроченої дебіторської заборгованості. У Компанії для внутрішньої системи заходів із запобігання та мінімізації впливу ризиків створена система управління ризиками, внутрішній аудит (контроль), корпоративне управління. Компанія використовує наступні методи управління кредитними ризиками: - ліміти щодо боргових зобов’язань за класами фінансових інструментів; - ліміти щодо боргових зобов’язань перед одним контрагентом (або асоційованою групою); - ліміти щодо вкладень у фінансові інструменти в розрізі кредитних рейтингів за Національною рейтинговою шкалою; ліміти щодо розміщення депозитів у банках з різними рейтингами.

Компанія визнає короткострокові виплати працівникам як витрати та як зобов'язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Компанія визнає очікувану вартість короткострокових виплат працівникам за відсутність як забезпечення відпусток – під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних.

Характеристика інвестиційного портфелю: на 31 грудня 2025 на 31 грудня 2024 Довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 2215 тис.грн. 2187 тис.грн. Інші довгострокові фінансові інвестиції 11 тис.грн 75 тис.грн Поточні фінансові інвестиції 0 тис.грн. 1515 тис.грн. РАЗОМ фінансові інвестиції 2226 тис.грн. 3777 тис.грн. До складу інших довгострокових фінансових інвестицій віднесено акції, що входять до складу активів Компанії та перебувають у вільному обігу обліковуються за справедливою вартістю за третім рівнем ієрархії. Методика оцінки справедливої вартості побудована на підставі доступної публічної інформації. Станом на 31.12.2025 р. на рахунку в цінних паперах Компанії обліковуються акції українських емітентів: Акції іменні прості електронна - ПрАТ "Прикарпатське експлуатаційне підприємство" (ЄДРПОУ 30204212); UA4000163927; справедлива вартість - 11тис.грн., стан обігу - вільний. Перелік інвестицій, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств станом на 31.12.2025 року: Корпоративні права - ТОВ "Львівська Інвестиційна Група" (ЄДРПОУ 34768745); справедлива вартість -2215 тис.грн., частка в статутному капіталі юридичної особи - 33,16%

Управління ризиками має першочергове значення для ведення бізнесу Компанії і є важливим елементом її діяльності. Політика управління ризиками сконцентрована на непередбачуваності фінансових ринків і націлена на мінімізацію потенційного негативного впливу на фінансові показники Компанії. Оперативний і юридичний контроль має на меті забезпечувати належне функціонування внутрішньої політики та процедур з метою мінімізації операційних і юридичних ризиків. Керівництво визнає, що діяльність Компанії пов’язана з фінансовими ризиками і вартість активів у нестабільному ринковому середовищі може суттєво змінитись унаслідок впливу суб’єктивних чинників та об’єктивних чинників, вірогідність і напрямок впливу яких заздалегідь точно передбачити неможливо. До таких фінансових ризиків віднесено кредитний ризик, ринковий ризик та ризик ліквідності. Ринковий ризик включає валютний ризик, відсотковий ризик та інший ціновий ризик. Управління ризиками керівництвом Компанії здійснюється на основі розуміння причин виникнення ризику, кількісної оцінки його можливого впливу на вартість чистих активів та застосування інструментарію щодо його пом’якшення.

Адміністративні витрати за 2025 рік становили 8930 тис.грн, в т.ч. витрати на персонал - 4987тис.грн; утримання основних засобів - 40тис.грн; комунальні послуги - 102тис.грн; витрати на охорону - 23тис.грн; амортизація основних засобів і нематеріальних активів - 120тис.грн; витрати на юридичні послуги - 2077тис.грн; витрати на консультаційні і інформаційні послуги - 923тис.грн; витрати на послуги зв’язку - 70тис.грн; банківські послуги - 13тис.грн; депозитарні послуги - 32тис.грн; інші адміністративні витрати - 543тис.грн; Інші операційні витрати ( в т.ч. податок на нерухомість) - 331тис.грн; Інші витрати (собівартість реалізації фінансових інвестицій та уцінка фінансових інвестицій) - 7079тис.грн.

Фінансова звітність Компанії є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Компанії для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Концептуальною основою фінансової звітності Компанії за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України. Підготовлена Компанією фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації. При формуванні фінансової звітності Компанія керувалась також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не суперечать вимогам МСФЗ.

Річна фінансова звітність Компанії підготовлена виходячи з припущення безперервності діяльності, відповідно до якого реалізація активів і погашення зобов’язань відбувається в ході звичайної діяльності. Річна фінансова звітність не включає коригування, які необхідно було б провести в тому випадку, якби Компанія не могла продовжити подальше здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до принципів безперервності діяльності. Як відомо, з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Вже четвертий рік поспіль економіка країни зазнає величезних економічних, моральних та людських втрат через військову агресію нашого східного сусіда – росії. Ми змушені адаптовуватись під нові виклики, що з’являться під впливом прийнятих урядом рішень, зокрема НКЦПФР щодо діяльності компаній з управління активами. В процесі складання фінансової звітності Компанією розглянуто вплив воєнних дій на території України та пролонгації воєнного стану на безперервність діяльності. На основі аналізу здійснено ряд заходів щодо зменшення впливу війни на її діяльність, що свідчить про готовність працювати в умовах невизначеності. Активи Компанії не перебувають на території росії. Відтак вона не залежить і ніколи не залежала від російського чи білоруського ринків. Діяльність Компанії ведеться на території, де немає воєнних дій, що дає можливість ведення бухгалтерському обліку та подання звітності, тому принцип безперервності діяльності не порушений. На жаль, в сучасних умовах важко достовірно оцінити вплив воєнного стану на дату підготовки даної річної фінансової звітності. Адже є ряд факторів, що не дозволяють остаточно визначити обсяги, тривалість і наслідки війни, а також їх вплив на фінансовий стан та результати діяльності Компанії в майбутніх періодах. Проте керівництво Компанії вживає усіх необхідних заходів для підтримання стабільної діяльності Компанії в умовах, що склалися.

Керівництвом Компанії в порядку, передбаченому пп. 134.1.1 ПКУ, прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату з метою оподаткування.

Кількість працівників станом на 31 грудня 2025 року складала 11 осіб, станом на 31 грудня 2024 року – 11 осіб.

Органами управління Компанії у відповідності з діючим законодавством України і Статутом є: - Загальні збори учасників; - Генеральний директор, якій діє на підставі Статуту. Станом на 31 грудня 2021 року учасниками Товариства були: Коцьо Іван Степанович - 25% Куспісь Богдан Михайлович - 25% Таранський Ігор Петрович - 24,5% Рондяк Юрій Ігорович - 24,75% Сухецька Катерина Богданівна - 0,5% Заставна Наталія Ярославівна - 0,25%

Нематеріальні активи оцінюються за собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності. Амортизація нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу з використанням щорічної норми 33 %. Нематеріальні активи, які виникають у результаті договірних або інших юридичних прав, амортизуються протягом терміну чинності цих прав.

Перелік інвестицій, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств станом на 31.12.2025 року: Корпоративні права - ТОВ "Львівська Інвестиційна Група" (ЄДРПОУ 34768745); справедлива вартість - 2215тис.грн., частка в статутному капіталі юридичної особи - 33,16%

Станом на 31 грудня 2025 року та 31 грудня 2024 року зареєстрований та сплачений капітал складав 8000 тис. грн.

Ризик ліквідності – ризик того, що Компанія матиме труднощі при виконанні зобов’язань, пов’язаних із фінансовими зобов’язаннями, що погашаються шляхом поставки грошових коштів або іншого фінансового активу. Компанія здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, зобов’язаннями, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності. Інформація щодо недисконтованих платежів за фінансовими зобов'язаннями Компанії в розрізі строків погашення представлена наступним чином: Торговельна та інша кредиторська заборгованість - 9 тис.грн, а саме погашення заборгованості до 1 місяця - 7 тис.грн; від 1 місяця до 3 місяців - 2тис.грн; від 3 місяців до 1 року - 0тис.грн. Заборгованість від 1 місяця до 3 місяців з розрахунків з оплати праці становить - 0 тис.грн.

Ринковий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: інший ціновий ризик, валютний ризик та відсотковий ризик. Ринковий ризик виникає у зв’язку з ризиками збитків, зумовлених коливаннями цін на акції, відсоткових ставок та валютних курсів. Компанії є притаманними ринкові ризики у зв’язку з інвестиціями в акції, облігації та інші фінансові інструменти. Інший ціновий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін (окрім тих, що виникають унаслідок відсоткового ризику чи валютного ризику), незалежно від того, чи спричинені вони чинниками, характерними для окремого фінансового інструмента або його емітента, чи чинниками, що впливають на всі подібні фінансові інструменти, з якими здійснюються операції на ринку. Основним методом оцінки цінового ризику є аналіз чутливості. Серед методів пом’якшення цінового ризику Компанія використовує диверсифікацію активів та дотримання лімітів на вкладення в акції та інші фінансові інструменти з нефіксованим прибутком. На основі аналізу історичної волатильності фондового індексу ПФТС керівництво Компанії визначило, що ціновий ризик для акцій українських підприємств становить +/-58,78% (у попередньому році +/-44,86%). Потенційна зміна цін визначена на спостереженнях історичної волатильності дохідностей цього класу активів. Потенційна волатильність визначається як така, що відповідає стандартному відхиленню річних дохідностей акцій протягом останніх 5 років. Якщо ринкові ціни змінюватимуться за таким сценарієм, це може впливати на вартість чистих активів.Валютний ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструменту коливатимуться внаслідок змін валютних курсів. Компанія не володіє активами, що номіновані в іноземній валюті. Відсотковий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок. Керівництво Компанії усвідомлює, що відсоткові ставки можуть змінюватись і це впливатиме як на доходи Компанії, так і на справедливу вартість чистих активів. Компанія не несе значний відсотковий ризик, оскільки активи не розміщенні в боргових паперах.

Компанія розглядає управління капіталом як систему принципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних з оптимальним формуванням капіталу з різноманітних джерел, а також забезпеченням ефективного його використання у діяльності Компанії. Механізм управління капіталом передбачає чітку постановку цілей і завдань управління капіталом, а також контроль за їх дотриманням у звітному періоді; удосконалення методики визначення й аналізу використання усіх видів капіталу; розроблення загальної стратегії управління капіталом. Компанія здійснює управління капіталом з метою досягнення наступних цілей: зберегти спроможність Компанії продовжувати свою діяльність так, щоб воно і надалі забезпечувало дохід для учасників Компанії та виплати іншим зацікавленим сторонам; забезпечити належний прибуток учасникам Компанії завдяки встановленню цін на послуги Компанії, що відповідають рівню ризику; дотримання вимог до капіталу, встановлених регулятором, і забезпечення здатності Компанії функціонувати в якості безперервного діючого підприємства.

Інші операційні доходи (разом) - 420 тис.грн., в тому числі: Дохід від коригування резерву очікуваних кредитних збитків від дебіторської заборгованості - 2 тис.грн Відсотки на залишок коштів на поточному рахунку - 418 тис.грн Іншій операційний дохід - 0 тис.грн Інші операційні витрати (разом) - 331 тис.грн., в тому числі: Інші операційні витрати (податок на нерухомість) - 132 тис.грн. Витрати пов'язані з управлінням інститутів спільного інвестування - 197 тис.грн. Витрати від зменшення корисності дебіторської заборгованості - 2 тис.грн

Компанія визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він утримується з метою використання його у процесі своєї діяльності, надання послуг, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) якого більше одного року та вартість якого більше 20 000 грн. Первісно Компанія оцінює основні засоби за собівартістю. Розглянувши доречність застосування будь-якого з виключень, передбачених МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності», щодо ретроспективного застосування, керівництво вирішило застосувати справедливу вартість або переоцінку як доцільну собівартість основних засобів. Компанія здійснила оцінку основних засобів за справедливою вартістю на дату переходу на МСФЗ (01 січня 2014 року) та використовує цю справедливу вартість як доцільну собівартість основних засобів на цю дату. У подальшому основні засоби оцінюються за їх собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності. Сума накопиченої амортизації на дату переоцінки виключається з валової балансової вартості активу та чистої суми, перерахованої до переоціненої суми активу. Дооцінка, яка входить до складу власного капіталу, переноситься до нерозподіленого прибутку, коли припиняється визнання відповідного активу. Компанія застосовує до класу основних засобів – будівлі, модель переоцінки. Придбані (створені) основні засоби первісно оцінюють за їхньою собівартістю. Надалі об’єкт основних засобів, справедливу вартість якого можна достовірно оцінити, Компанія обліковує за переоціненою сумою. Під переоціненою вартістю МСБО 16 «Основні засоби» розуміє справедливу вартість основних засобів на дату переоцінки за мінусом будь-якої подальшої накопиченої амортизації та подальших накопичених збитків від зменшення корисності. Керівництво Компанії приймає рішення про переоцінку основного засобу, якщо справедлива вартість об’єкта відрізняється від його балансової вартості не менш ніж на 10 %. МСБО 16 «Основні засоби» дозволяє провести переоцінку об’єктів основних засобів двома методами: індексним і методом списання зносу. Для переоцінки будівель найчастіше використовують метод списання зносу. Цей метод передбачає списання всієї нарахованої амортизації, а отриману після цього вартість активу переоцінюють таким чином, щоб вона порівнялась зі справедливою вартістю. Під час першої переоцінки об’єкта основних засобів збільшення його балансової вартості (за дооцінки) визнають в іншому сукупному доході та накопичують у власному капіталі під назвою «Дооцінка», а зменшення (у разі уцінки) зараховують на прибуток чи збиток. Коли переоцінка не перша, усе залежить від результатів минулих переоцінок об’єкта основних засобів.

Забезпечення визнаються, коли Компанія має теперішню заборгованість (юридичну або конструктивну) внаслідок минулої події, існує ймовірність (тобто більше можливо, ніж неможливо), що погашення зобов'язання вимагатиме вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і можна достовірно оцінити суму зобов'язання. Компанія визнає короткострокові виплати працівникам як витрати та як зобов'язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Компанія визнає очікувану вартість короткострокових виплат працівникам за відсутність як забезпечення відпусток – під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних. Відповідно до українського законодавства, Компанія утримує внески із заробітної плати працівників до Пенсійного фонду. Поточні внески розраховуються як процентні відрахування із поточних нарахувань заробітної платні, такі витрати відображаються у періоді, в якому були надані працівниками послуги, що надають їм право на одержання внесків, та зароблена відповідна заробітна платня.

До пов'язаних сторін або операцій з пов'язаними сторонами належать: підприємства, які прямо або опосередковано контролюють або перебувають під контролем, або ж перебувають під спільним контролем разом з Компанією; асоційовані компанії; спільні підприємства, у яких Компанія є контролюючим учасником; члени провідного управлінського персоналу Компанії; близькі родичі особи, зазначеної вище; підприємства, що контролюють Компанію, або здійснюють суттєвий вплив, або мають суттєвий відсоток голосів у Компанії; програми виплат по закінченні трудової діяльності працівників Компанії або будь-якого іншого суб'єкта господарювання, який є пов'язаною стороною Компанії. Інформація про юридичну особу, в якої Товариство бере участь - Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська Інвестиційна Група» (ЄДРПОУ 34768745); частка в статутному капіталі юридичної особи 33,16 %.

Станом на 31 грудня 2025 року на балансі Компанії обліковувалася кредиторська заборгованість за рахунками: Торгівельна кредиторська заборгованість - 9 тис.грн Розрахунки з бюджетом - 81 тис.грн Заробітна плата та соціальні внески - 0 тис.грн Всього кредиторська заборгованість: 90 тис.грн Кредиторська заборгованість складається з поточних зобов’язань за договорами комунальних послуг, за послуги зв’язку та інших послуг – 9 тис. грн; Кредиторська заборгованість з бюджетом складається з заборгованості за податком на нерухоме майно – 27 тис. грн.; за податком на прибуток – 54 тис. грн. Кредиторська заборгованість має поточний характер та є реальною, заборгованості з простроченим строком позовної давності не має.

Станом на 31 грудня 2025 року на балансі Компанії обліковувалася дебіторська заборгованість за рахунками: за виданими авансами - 484 тис.грн з бюджетом - 4тис.грн із внутрішніх розрахунків - 760 тис.грн Інша поточна дебіторська заборгованість - 5 тис.грн Очікувані кредитні збитки щодо дебіторської заборгованості - (1) тис.грн Балансова вартість всього: 1252 тис.грнСтаном на 31 грудня 2025 року очікувані кредитні збитки щодо дебіторської заборгованості Компанії становили 1 305,76 грн. Дебіторська заборгованість станом на 31 грудня 2025 року за виданими авансами представлена передоплатою за поточними послугами зв’язку, за охорону приміщення, за комунальні послуги та інші послуги – 5 тис. грн; за використання електронних журналів – 15 тис. грн.; за програмне забезпечення – 23 тис. грн; за юридичні консультації – 441 тис. грн. Дебіторська заборгованість станом на 31 грудня 2025 року з бюджетом представлена заборгованістю з податку з доходів фізичних осіб і військового збору на суму 4 тис. грн. Дебіторська заборгованість станом на 31 грудня 2025 року із внутрішніх розрахунків – це заборгованість по винагороді інститутів спільного інвестування перед Компанією – 760 тис. грн. Інша поточна дебіторська заборгованість станом на 31 грудня 2025 року представлена заборгованістю за єдиним соціальним внеском на суму 4 тис. грн. Також у складі іншої поточної заборгованості обліковується сумнівна заборгованість на суму 1 тис. грн. Дана заборгованість виникла у зв’язку із запровадженням тимчасової адміністрації у АТ «РВС БАНК», де Компанія мала відкритий поточний рахунок. Водночас було створено резерв сумнівних боргів у розмірі 100 %. Дебіторська заборгованість Компанії не має забезпечення. Прострочена дебіторська заборгованість відсутня. Компанія проводить аналіз та оцінку рівня кредитного ризику з використанням індивідуального підходу.

Ця фінансова звітність підготовлена на основі історичної собівартості та справедливої вартості або амортизаційної собівартості окремих фінансових інструментів відповідно до МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», а також інвестиційної нерухомості, яка відображається за справедливою вартістю відповідно до МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість». Оцінка справедливої вартості здійснюється з використанням методів оцінки фінансових інструментів, дозволених МСФЗ 13 «Оцінки за справедливою вартістю». Такі методи оцінки включають використання справедливої вартості як ціни, яка була б отримана за продаж активу, або сплачена за передачу зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Зокрема, використання біржових котирувань або даних про поточну ринкову вартість іншого аналогічного за характером інструменту, аналіз дисконтованих грошових потоків або інші моделі визначення справедливої вартості. Передбачувана справедлива вартість фінансових активів і зобов’язань визначається з використанням наявної інформації про ринок і відповідних методів оцінки. Облікові політики – конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб'єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності. МСФЗ наводить облікові політики, які, за висновком РМСБО, дають змогу скласти таку фінансову звітність, яка міститиме доречну та достовірну інформацію про операції, інші події та умови, до яких вони застосовуються. Такі політики не слід застосовувати, якщо вплив їх застосування є несуттєвим. Облікова політика Компанії розроблена та затверджена керівництвом Компанії відповідно до вимог МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» та інших чинних МСФЗ. Компанія обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операції, інших подій або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними. З урахуванням військового стану до облікової політики Компанії внесені зміни, які забезпечують надання у фінансовій звітності достовірної та більш доречної інформацію про вплив операцій, інших подій або умов на фінансовий стан, фінансові результати діяльності і грошові потоки Компанії. Перелік та назви форм фінансової звітності Компанії відповідають вимогам, встановленим НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», форми Приміток, що розроблені у відповідності до МСФЗ. Згідно МСФЗ Звіт про сукупний дохід передбачає подання витрат, визнаних у прибутку або збитку, за класифікацією, основаною на методі «функції витрат» або «собівартості реалізації», згідно з яким витрати класифікують відповідно до їх функцій як частини собівартості чи, наприклад, витрат на збут або адміністративну діяльність. Представлення грошових потоків від операційної діяльності у Звіті про рух грошових коштів здійснюється із застосуванням прямого методу, згідно з яким розкривається інформація про основні класи надходжень грошових коштів чи виплат грошових коштів. Інформація про основні види грошових надходжень та грошових виплат формується на підставі облікових записів Компанії.

Витрати за позиками, які не є частиною фінансового інструменту та не капіталізуються як частина собівартості активів, визнаються як витрати періоду. Компанія капіталізує витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, як частина собівартості цього активу.

Витрати з податку на прибуток являють собою суму витрат з поточного та відстроченого податків. Поточний податок визначається як сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (збитку) за звітний період. Поточні витрати Компанії за податками розраховуються з використанням податкових ставок, чинних (або в основному чинних) на дату балансу. Відстрочений податок розраховується за балансовим методом обліку зобов'язань та являє собою податкові активи або зобов'язання, що виникають у результаті тимчасових різниць між балансовою вартістю активу чи зобов'язання в балансі та їх податковою базою. Відстрочені податкові зобов'язання визнаються, як правило, щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню. Відстрочені податкові активи визнаються з урахуванням імовірності наявності в майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути використані тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну дату й зменшується в тій мірі, у якій більше не існує ймовірності того, що буде отриманий оподаткований прибуток, достатній, щоб дозволити використати вигоду від відстроченого податкового активу повністю або частково. Відстрочений податок розраховується за податковими ставками, які, як очікується, будуть застосовуватися в періоді реалізації відповідних активів або зобов'язань. Компанія визнає поточні та відстрочені податки як витрати або дохід і включає в прибуток або збиток за звітний період, окрім випадків, коли податки виникають від операцій або подій, які визнаються прямо у власному капіталі або від об'єднання бізнесу. Компанія визнає поточні та відстрочені податки у капіталі, якщо податок належить до статей, які відображено безпосередньо у власному капіталі в тому самому чи в іншому періоді.

Амортизація основних засобів Компанії нараховується прямолінійним методом з використанням таких щорічних норм: будівлі - 2 %; машини та обладнання - 7-15 % транспортні засоби - 17-20 % меблі - 20-33 %. інші - 14-100 % Капітальні вкладення в орендовані приміщення амортизуються протягом терміну їх корисного використання. Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу, або на дату, з якої припиняють визнання активу.

При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між: а) балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та б) отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов’язання) визнають у прибутку або збитку.

Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках. Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається зазвичай як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше ніж три місяці з дати придбання. Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті. Іноземна валюта – це валюта інша, ніж функціональна валюта, яка визначена в п. 2.3 цих Приміток. Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям визнання активами. Подальша оцінка грошових коштів здійснюється за амортизованою вартістю. Подальша оцінка еквівалентів грошових коштів, представлених депозитами, здійснюється за амортизованою собівартістю. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ). У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.

Компанія визнає короткострокові виплати працівникам як витрати та як зобов'язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Компанія визнає очікувану вартість короткострокових виплат працівникам за відсутність як забезпечення відпусток – під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних.

Витрати – це зменшення активів або збільшення зобов'язань, наслідком якого є зменшення власного капіталу, крім як унаслідок здійснення розподілу держателям вимог до власного капіталу. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов’язань або зменшення активів. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов’язання без визнання активу. Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу, визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи. Компанія визнає як витрати у момент їх виникнення (a) загальні та адміністративні витрати (якщо ці витрати не є такими, що їх явно оплачує клієнт відповідно до договору; в цьому випадку суб’єкт господарювання оцінює ці витрати відповідно до пункту 97 МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами»); (б) вартість відходів, праці або інших ресурсів для виконання договору, які не були відображені в ціні договору; (в) витрати, що відносяться до задоволених зобов’язань щодо виконання (або частково задоволених зобов’язань щодо виконання) в договорі (тобто витрати, які відносяться до минулої діяльності); і (г) витрати, щодо яких суб’єкт господарювання не може визначити, чи відносяться витрати до незадоволених зобов’язань щодо виконання, чи до задоволених зобов’язань щодо виконання (або частково задоволених зобов’язань щодо виконання).

Судження щодо справедливої вартості активів Компанії Справедлива вартість інвестицій, що активно обертаються на організованих фінансових ринках, розраховується на основі поточної ринкової вартості на момент закриття торгів на звітну дату. В інших випадках оцінка справедливої вартості ґрунтується на судженнях щодо передбачуваних майбутніх грошових потоків, існуючої економічної ситуації, ризиків, властивих різним фінансовим інструментам, та інших факторів з врахуванням вимог МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості».

Компанія визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі відповідно до МСФЗ, тоді і тільки тоді, коли Компанія стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. За строком виконання фінансові активи та фінансові зобов’язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов’язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов’язань більше 12 місяців). Компанія класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників: а) моделі бізнесу суб’єкта господарювання для управління фінансовими активами; та б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу. Компанія визнає такі категорії фінансових активів: фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку; фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю. Компанія визнає такі категорії фінансових зобов'язань: фінансові зобов'язання, оцінені за амортизованою собівартістю; фінансові зобов'язання, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку. Класифікація фінансового активу або фінансового зобов’язання проводиться згідно з МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Крім зазначених вище категорій фінансових активів та фінансових зобов’язань, МСФЗ 9 містить і інші категорії (наприклад – фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки в іншому сукупному доході). Компанія враховує класифікацію передбачену обліковою політикою. Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов'язання Компанія оцінює їх за їхньою справедливою вартістю. При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між: а) балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та б) отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов’язання) визнають у прибутку або збитку. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю, якщо він придбавається з метою одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Компанія визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовим активом, який обліковується за амортизованою вартістю. Облікова політика щодо подальшої оцінки фінансових інструментів розкривається нижче у відповідних розділах облікової політики. До фінансових активів, що оцінюються за амортизованою собівартістю, Компанія відносить дебіторську заборгованість, в тому числі позики. Після первісного визнання Компанія оцінює їх за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка, за вирахуванням збитків від знецінення, якщо вони є. Застосовуючи аналіз дисконтованих грошових потоків, Компанія використовує одну чи кілька ставок дисконту, котрі відповідають переважаючим на ринку нормам доходу для фінансових інструментів, які мають в основному подібні умови і характеристики, включаючи кредитну якість інструмента, залишок строку, протягом якого ставка відсотка за контрактом є фіксованою, а також залишок строку до погашення основної суми та валюту, в якій здійснюватимуться платежі. Компанія оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює: 12-місячним очікуваним кредитним збиткам у разі, якщо кредитний ризик на звітну дату не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання; очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс із моменту первісного визнання. У випадку фінансових активів кредитним збитком є теперішня вартість різниці між договірними грошовими потоками, належними до сплати на користь Компанії за договором; і грошовими потоками, які Компанія очікує одержати на свою користь. Станом на кожну звітну дату Компанія оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом значного зростання з моменту первісного визнання. При виконанні такої оцінки Компанія замість зміни суми очікуваних кредитних збитків використовує зміну ризику настання дефолту (невиконання зобов'язань) протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента. Для виконання такої оцінки Компанія порівнює ризик настання дефолту (невиконання зобов'язань) за фінансовим інструментом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту за фінансовим інструментом станом на дату первісного визнання, і враховує при цьому обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, що є доступною без надмірних витрат або зусиль, і вказує на значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання. Компанія може зробити припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, якщо було з'ясовано, що фінансовий інструмент має низький рівень кредитного ризику станом на звітну дату. У випадку фінансового активу, що є кредитно-знеціненим станом на звітну дату, але не є придбаним або створеним кредитно-знеціненим фінансовим активом, Компанія оцінює очікувані кредитні збитки як різницю між валовою балансовою вартістю активу та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованою за первісною ефективною ставкою відсотка за фінансовим активом. Будь-яке коригування визнається в прибутку або збитку як прибуток або збиток від зменшення корисності. Компанія визнає банківські депозити зі строком погашення від чотирьох до дванадцяти місяців з дати фінансової звітності, в разі, якщо дострокове погашення таких депозитів ймовірно призведе до значних фінансових втрат, в складі поточних фінансових інвестицій. Компанія оцінює кредитні збитки за фінансовим інструментом у спосіб, що відображає: а) об’єктивну та зважену за ймовірністю суму, визначену шляхом оцінки певного діапазону можливих результатів; б) часову вартість грошей; і в) обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію про минулі подій, поточні умови та прогнози майбутніх економічних умов, що може бути одержана без надмірних витрат або зусиль станом на звітну дату. Залежно від ситуації керівництво Компанії використовує для оцінювання 12-місячних очікуваних кредитних збитків або очікуваних кредитних збитків за весь строк дії за фінансовими активами свій власний досвід кредитних збитків за торговельною дебіторською заборгованістю. Для оцінювання кредитних збитків за депозитами Компанія використовує диверсифікацію за строками розміщення депозитів, рейтингом банків за ступенем надійності, отриману з відкритих джерел, інформацію щодо банківської установи, опубліковану на сайті Національного банку України, рейтингових агентств. Відносно дебіторської заборгованості у вигляді наданих позик Компанія використовує модель розрахунку збитку з використанням коефіцієнту співвідношення грошового потоку до загального боргу.

Валюта подання звітності та функціональна валюта, ступінь округлення Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня, складена у тисячах гривень, округлених до цілих тисяч.

Керівництвом Компанії в порядку, передбаченому пп. 134.1.1 ПКУ, прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату з метою оподаткування.

Фінансова оренда – це оренда, за якою передаються в основному всі ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив. Компанія як орендатор на початку строку оренди визнає фінансову оренду як активи та зобов'язання за сумами, що дорівнюють справедливій вартості орендованого майна на початок оренди або (якщо вони менші за справедливу вартість) за теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів. Мінімальні орендні платежі розподіляються між фінансовими витратами та зменшенням непогашених зобов'язань. Фінансові витрати розподіляються на кожен період таким чином, щоб забезпечити сталу періодичну ставку відсотка на залишок зобов'язань. Непередбачені орендні платежі відображаються як витрати в тих періодах, у яких вони були понесені. Політика нарахування амортизації на орендовані активи, що амортизуються, узгоджена із стандартною політикою Компанії щодо подібних активів. Оренда активів, за якою ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив, фактично залишаються в орендодавця, класифікується як операційна оренда. Орендні платежі за угодою про операційну оренду визнаються як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди. Дохід від оренди за угодами про операційну оренду Компанія визнає на прямолінійній основі протягом строку оренди. Затрати, включаючи амортизацію, понесені при отриманні доходу від оренди, визнаються як витрати.

Безумовна дебіторська заборгованість визнається як актив тоді, коли Компанія стає стороною договору та, внаслідок цього, набуває юридичне право одержати грошові кошти. Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю. Після первісного визнання подальша оцінка дебіторської заборгованості відбувається за амортизованою вартістю. Поточну дебіторську заборгованість без встановленої ставки відсотка Компанія оцінює за сумою первісного рахунку фактури, якщо вплив дисконтування є несуттєвим. Кредиторська заборгованість визнається як зобов’язання тоді, коли Компанія стає стороною договору та, внаслідок цього, набуває юридичне зобов’язання сплатити грошові кошти. Поточні зобов’язання – це зобов’язання, які відповідають одній або декільком із наведених нижче ознак: Керівництво Компанії сподівається погасити зобов’язання або зобов’язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду; Керівництво Компанії не має безумовного права відстрочити погашення зобов’язання протягом щонайменше дванадцяти місяців після звітного періоду. Поточні зобов’язання визнаються за умови відповідності визначенню і критеріям визнання зобов’язань. Поточні зобов’язання оцінюються у подальшому за амортизованою вартістю.  Поточну кредиторську заборгованість без встановленої ставки відсотка Компанія оцінює за сумою первісного рахунку фактури, якщо вплив дисконтування є несуттєвим.

Компанія класифікує непоточний актив як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість буде в основному відшкодовуватися шляхом операції продажу, а не поточного використання. Непоточні активи, утримувані для продажу, оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох величин: балансовою або справедливою вартістю з вирахуванням витрат на операції, пов'язані з продажем. Амортизація на такі активи не нараховується. Збиток від зменшення корисності при первісному чи подальшому списанні активу до справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж визнається у звіті про фінансові результати.

Компанія визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він утримується з метою використання його у процесі своєї діяльності, надання послуг, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) якого більше одного року та вартість якого більше 20 000 грн. Первісно Компанія оцінює основні засоби за собівартістю. Розглянувши доречність застосування будь-якого з виключень, передбачених МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності», щодо ретроспективного застосування, керівництво вирішило застосувати справедливу вартість або переоцінку як доцільну собівартість основних засобів. Компанія здійснила оцінку основних засобів за справедливою вартістю на дату переходу на МСФЗ (01 січня 2014 року) та використовує цю справедливу вартість як доцільну собівартість основних засобів на цю дату. У подальшому основні засоби оцінюються за їх собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності. Сума накопиченої амортизації на дату переоцінки виключається з валової балансової вартості активу та чистої суми, перерахованої до переоціненої суми активу. Дооцінка, яка входить до складу власного капіталу, переноситься до нерозподіленого прибутку, коли припиняється визнання відповідного активу. Компанія застосовує до класу основних засобів – будівлі, модель переоцінки. Придбані (створені) основні засоби первісно оцінюють за їхньою собівартістю. Надалі об’єкт основних засобів, справедливу вартість якого можна достовірно оцінити, Компанія обліковує за переоціненою сумою. Під переоціненою вартістю МСБО 16 «Основні засоби» розуміє справедливу вартість основних засобів на дату переоцінки за мінусом будь-якої подальшої накопиченої амортизації та подальших накопичених збитків від зменшення корисності. Керівництво Компанії приймає рішення про переоцінку основного засобу, якщо справедлива вартість об’єкта відрізняється від його балансової вартості не менш ніж на 10 %. МСБО 16 «Основні засоби» дозволяє провести переоцінку об’єктів основних засобів двома методами: індексним і методом списання зносу. Для переоцінки будівель найчастіше використовують метод списання зносу. Цей метод передбачає списання всієї нарахованої амортизації, а отриману після цього вартість активу переоцінюють таким чином, щоб вона порівнялась зі справедливою вартістю. Під час першої переоцінки об’єкта основних засобів збільшення його балансової вартості (за дооцінки) визнають в іншому сукупному доході та накопичують у власному капіталі під назвою «Дооцінка», а зменшення (у разі уцінки) зараховують на прибуток чи збиток. Коли переоцінка не перша, усе залежить від результатів минулих переоцінок об’єкта основних засобів. Компанія не визнає в балансовій вартості об'єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування, ремонт та технічне обслуговування об'єкта. Ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. В балансовій вартості об'єкта основних засобів визнаються такі подальші витрати, які задовольняють критеріям визнання активу.

Забезпечення визнаються, коли Компанія має теперішню заборгованість (юридичну або конструктивну) внаслідок минулої події, існує ймовірність (тобто більше можливо, ніж неможливо), що погашення зобов'язання вимагатиме вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і можна достовірно оцінити суму зобов'язання. Компанія визнає короткострокові виплати працівникам як витрати та як зобов'язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Компанія визнає очікувану вартість короткострокових виплат працівникам за відсутність як забезпечення відпусток – під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних.

Внаслідок наявності в українському податковому законодавстві положень, які дозволяють більш ніж один варіант тлумачення, а також через практику, що склалася в нестабільному економічному середовищі, за якої податкові органи довільно тлумачать аспекти економічної діяльності, у разі, якщо податкові ограни піддадуть сумніву певне тлумачення, засноване на оцінці керівництва економічної діяльності Компанії, ймовірно, що Компанія змушена буде сплатити додаткові податки, штрафи та пені. Така невизначеність може вплинути на вартість фінансових інструментів, втрати та резерви під знецінення, а також на ринковий рівень цін на угоди. На думку керівництва Компанія сплатила усі податки, тому фінансова звітність не містить резервів під податкові збитки. Податкові звіти можуть переглядатися відповідними податковими органами протягом трьох років.

Компанія визнає дохід від надання послуг, коли (або у міру того, як) вона задовольняє зобов’язання щодо виконання, передаючи обіцяну послугу (тобто актив) клієнтові. Актив передається, коли (або у міру того, як) клієнт отримує контроль над таким активом. При визначені вартості винагороди від управління активами Компанія відповідно до МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» використовує метод оцінювання за результатом. До методу оцінювання за результатом належить, зокрема, аналіз виконання, завершеного на сьогоднішній день, оцінки досягнутих результатів. Враховуючи принцип професійного скептицизму для змінної вартості винагороди розрахунок доходу здійснюється на кінець кожного місяця. Результат визначення розміру винагороди по управлінню активами оформлюється актом виконаних робіт, в якому відображається розрахунок (оцінка) досягнутих результатів на звітну дату. Дохід від продажу фінансових активів визнається у прибутку або збитку в разі задоволення всіх наведених далі умов: а) Компанія передає договірні права на одержання грошових потоків від такого фінансового активу б) Компанія передала покупцеві ризики та переваги від володіння, пов’язані з фінансовим активів; в) за Компанією не залишається ані подальша участь управлінського персоналу у формі, яка зазвичай пов’язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими фінансовими інструментами, інвестиційною нерухомістю або іншими активами; г) суму доходу можна достовірно оцінити; д) ймовірно, що до Компанії надійдуть економічні вигоди, пов’язані з операцією; е) витрати, які були або будуть понесені у зв’язку з операцією, можна достовірно оцінити. Дохід визнається у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та критеріям визнання. Визнання доходу відбувається одночасно з визнанням збільшення активів або зменшення зобов’язань. Витрати – це зменшення активів або збільшення зобов'язань, наслідком якого є зменшення власного капіталу, крім як унаслідок здійснення розподілу держателям вимог до власного капіталу. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов’язань або зменшення активів. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов’язання без визнання активу. Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу, визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи.

Дана інформація розкрита у Примітці-Пов'язана сторона

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АКТИВ"

Товариство з обмеженою відповідальністю

Україна

вулиця Манастирського, буд. 2а, м. ЛЬВІВ, ЛЬВІВСЬКА обл., 79066

вулиця Манастирського, буд. 2а, м. ЛЬВІВ, ЛЬВІВСЬКА обл., 79066

Основними видами діяльності Компанії є надання послуг з управління активами інституційних інвесторів (КВЕД 66.30) та надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення) (КВЕД 64.99). Компанія здійснює управління активами пайових венчурних інвестиційних фондів недиверсифікованого виду закритого типу: - ПВІФ НЗ «Вест фінанс» (код ЄДРІСІ 2331065); - ПВІФ НЗ «Відродження Галичини» (код ЄДРІСІ 2331494); - ПВІФ НЗ «Затишне житло» (код ЄДРІСІ 23300314); - ПВІФ НЗ «Крістал Хармоні Девелопмент» (код ЄДРІСІ 23300367); - ПВІФ НЗ «Ґуд Девелопмент» (код ЄДРІСІ 23300411); - ПВІФ НЗ «АВІЛА ГРУП» (код ЄДРІСІ 23300442); - ПВІФ НЗ «Кайзер інвест» (код ЄДРІСІ 23300474); - ПВІФ НЗ «Збіг» (код ЄДРІСІ 23300523); - ПВІФ НЗ «ГЛОБУС» (код ЄДРІСІ 23300475); - ПВІФ НЗ «Прем'єр-Буд» (код ЄДРІСІ 23300476); - ПВІФ НЗ «ІнвестГалБуд» (код ЄДРІСІ 23300473); - ПВІФ НЗ «Євро Інвест» (код ЄДРІСІ 23300571); - ПВІФ НЗ «Бузковий» (код ЄДРІСІ 23300893); - ПВІФ НЗ «Статус» (код ЄДРІСІ 23300941); та корпоративних інвестиційних фонди: - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «НОБЛ» (код ЄДРІСІ 13300468); - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ВАЛЄНТА» (код ЄДРІСІ 13300676); - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «РІМІНІ» (код ЄДРІСІ 13301070); - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «АНТАРЕС» (код ЄДРІСІ 13301260); - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «НІМФЕЙ» (код ЄДРІСІ 13301445); АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «МЕРІВІЛЬ» (код ЄДРІСІ 13301507); АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «СЛАВСКІ ІНВЕСТ» (код ЄДРІСІ 13301554). АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «БРОУДЕН» (код ЄДРІСІ 13301513). АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ДЕЙТОН» (код ЄДРІСІ 13301512). АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ ЦЕНТР» (код ЄДРІСІ 13501622). АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ЛІЛЕЯ» (код ЄДРІСІ 13301601). АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ДІАНА ІНВЕСТ» (код ЄДРІСІ 13301731). - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ЮОН-ІНВЕСТ» (код ЄДРІСІ 13301756). - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ТЕХНОПАРК ІНВЕСТ» (код ЄДРІСІ 13301807) - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «УНІВЕРСАЛ БІЗНЕС СОЛЮШЕНЗ» (код ЄДРІСІ 13301835) В процесі припинення знаходяться три пайових венчурних інвестиційних фонди недиверсифікованого виду закритого типу: ПВІФ НЗ «Юдісі Холдінг Паблік Лімітед» (код ЄДРІСІ 2331066); ПВІФ НЗ «Інвест Гал Буд» (код ЄДРІСІ 23300384); ПВІФ НЗ «Міракл» (код ЄДРІСІ 23300348). Компанія має ліцензію на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку – діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), видана Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку згідно з Рішенням у формі наказу від 17.02.2012 р. за № 126, строк дії ліцензії з 02.03.2012 р. – необмежений.

Концептуальною основою фінансової звітності Компанії за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України. Підготовлена Компанією фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації. При формуванні фінансової звітності Компанія керувалась також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не суперечать вимогам МСФЗ.

Компанія розглядає управління капіталом як систему принципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних з оптимальним формуванням капіталу з різноманітних джерел, а також забезпеченням ефективного його використання у діяльності Компанії. Механізм управління капіталом передбачає чітку постановку цілей і завдань управління капіталом, а також контроль за їх дотриманням у звітному періоді; удосконалення методики визначення й аналізу використання усіх видів капіталу; розроблення загальної стратегії управління капіталом. Компанія здійснює управління капіталом з метою досягнення наступних цілей: зберегти спроможність Компанії продовжувати свою діяльність так, щоб воно і надалі забезпечувало дохід для учасників Компанії та виплати іншим зацікавленим сторонам; забезпечити належний прибуток учасникам Компанії завдяки встановленню цін на послуги Компанії, що відповідають рівню ризику; дотримання вимог до капіталу, встановлених регулятором, і забезпечення здатності Компанії функціонувати в якості безперервного діючого підприємства.

Управлінський персонал здійснює огляд структури капіталу на кінець кожного звітного періоду. При цьому проводиться аналіз вартості капіталу, його структура та можливі ризики. На основі отриманих висновків Компанія здійснює регулювання капіталу шляхом залучення додаткового капіталу або фінансування, а також виплати дивідендів та погашення існуючих позик. Компанія може здійснювати регулювання капіталу шляхом зміни структури капіталу. Система управління капіталом може коригуватись з урахуванням змін в операційному середовищі, тенденціях ринку або стратегії розвитку.

Структура власного капіталу станом на 31 грудня 2025 року : Статутний капітал 8000 тис.грн Капітал у дооцінках 1815 тис.грн Резервний капітал 79 тис.грн Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1943 тис.грн Всього власний капітал 11837 тис.грн

Компанія дотримується Ліцензійних умов щодо розміру статутного капіталу та власного капіталу.

Компаня обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операцій, інших подій або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними.

Поправки до МСФЗ 9 «Фінан-сові інструмен-ти» та МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації» – «Договори, що посилаються на залежну від природи електроенергію»

Уточнюється застосування вимог щодо «власного використання» для договорів, що посилаються на залежну від природи електроенергію; коригуються вимоги до визначення об’єкта хеджування у хеджуванні грошових потоків для таких договорів; додаються нові розкриття про вплив таких договорів на фінансові результати та грошові потоки.

Суттєвого впливу не очікується (зміни не вплинуть на визнання/оцінку/ подання показників у фінансовій звітності).

За результа-тами попередньої оцінки вплив не очікується.

Поправки до МСФЗ 9 та МСФЗ 7 – «Поправки до класифікації та оцінювання фінансових інструментів»

Оновлюються підходи/ облікові політики щодо: припинення визнання фінансових зобов’язань (у т.ч. за електронними платежами – за виконання критеріїв); оцінки договірних грошових потоків фінансових активів із характеристиками, прив’язаними до нефінансових показників; уточнення ознак обмеженого регресу та інструментів, пов’язаних договором; запроваджуються додаткові розкриття (умовні характеристики, інструменти капіталу, відображені через інший сукупний дохід).

Суттєвого впливу не очікується.

За результа-тами попередньої оцінки вплив не очікується.

Річні вдосконалення Стандартів бухгалтерського обліку МСФЗ – Том 11

Пакет вузькоспрямованих поправок (уточнення/ спрощення/виправлення) до МСФЗ 1, МСФЗ 7 (включно з настановами), МСФЗ 9, МСФЗ 10, МСБО 7.

Загалом вплив не очікується, крім потенційного впливу поправок до МСФЗ 10 (див. окремий рядок нижче), який наразі оцінюється.

Щодо складової МСФЗ 10: потенційний вплив можливий, але кількісно не може бути обґрунто-вано оцінений станом на 31.12.2025.

МСФЗ 19 «Дочірні компанії без публічної підзвітності: розкриття інформації»

Стандарт передбачає скорочені розкриття для прийнятних дочірніх компаній за збереження вимог інших стандартів щодо визнання/оцінки/подання. Однак суб’єкт господарювання не має права застосовувати МСФЗ 19, тому стандарт не застосовуватиметься.

Вплив на фінансову звітність не очікується, оскільки стандарт не застосовувати-меться.

Не застосо-вується (стандарт не застосову-ється суб’єктом господарювання).

МСФЗ 18 «Подання і розкриття інформації у фінансовій звітності»

Оновлюються політики подання та розкриття щодо структури звітів про фінансові результати, включно з новими вимогами до категоризації доходів і витрат, обов’язкових проміжних підсумків та підходів до агрегації/дезагрегації; запроваджуються вимоги до розкриття визначених управлінським персоналом показників результатів діяльності та посилюються принципи узгодження приміток із формами звітності. Дострокове застосування не здійснювалося.

Очікується, що стандарт матиме вплив переважно на подання та розкриття, а не на визнання та оцінку; на дату затвердження фінансової звітності кількісна оцінка впливу на окремі статті фінансової звітності ще опрацьовується.

Оцінювання впливу триває; станом на 31.12.2025 вплив першого застосування не можна обґрунтовано оцінити кількісно, оскільки завершує-ться аналіз перекласи-фікацій, змін у структурі підсумків та складу розкриттів.

Поправки до МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів» – «Переклад на гіперінфляційну валюту представлення»

Облікова політика щодо перекладу у валюту представлення уточнюється на випадок, коли валюта представлення є валютою гіперінфляційної економіки, а функціональна валюта – ні (включно з відповідними процедурами перекладу та розкриттями). Дострокове застосування відсутнє.

Вплив не очікується, оскільки суб’єкт господарювання не подає фінансову звітність у валюті гіперінфляційної економіки (і не має структури, для якої ці процедури перекладу були б релевантні).

Не застосо-вується: очікуваний вплив відсутній через відсутність релевантних фактів/обставин.

Події після дати балансу, які можуть суттєво вплинути на фінансовий стан Компанії і можуть вплинути на економічне рішення користувачів не відбулись (крім можливого впливу зовнішніх чинників, пов’язаних з політичною ситуацією в Україні).

Фінансова звітність Компанії затверджена керівником Компанії.

2026-03-16

До пов'язаних сторін або операцій з пов'язаними сторонами належать: підприємства, які прямо або опосередковано контролюють або перебувають під контролем, або ж перебувають під спільним контролем разом з Компанією; асоційовані компанії; спільні підприємства, у яких Компанія є контролюючим учасником; члени провідного управлінського персоналу Компанії; близькі родичі особи, зазначеної вище; підприємства, що контролюють Компанію, або здійснюють суттєвий вплив, або мають суттєвий відсоток голосів у Компанії; програми виплат по закінченні трудової діяльності працівників Компанії або будь-якого іншого суб'єкта господарювання, який є пов'язаною стороною Компанії. Інформація про юридичну особу, в якої Товариство бере участь - Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська Інвестиційна Група» (ЄДРПОУ 34768745); частка в статутному капіталі юридичної особи 33,16 %.

Рондяк Ю.І., Коцьо І.С., Куспісь Б.М.

Інформація про юридичну особу, в якої Товариство бере участь - Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська Інвестиційна Група» (ЄДРПОУ 34768745); частка в статутному капіталі юридичної особи 33,16 %.

Компанія визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він утримується з метою використання його у процесі своєї діяльності, надання послуг, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) якого більше одного року та вартість якого більше 20 000 грн. Первісно Компанія оцінює основні засоби за собівартістю. Розглянувши доречність застосування будь-якого з виключень, передбачених МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності», щодо ретроспективного застосування, керівництво вирішило застосувати справедливу вартість або переоцінку як доцільну собівартість основних засобів. Компанія здійснила оцінку основних засобів за справедливою вартістю на дату переходу на МСФЗ (01 січня 2014 року) та використовує цю справедливу вартість як доцільну собівартість основних засобів на цю дату. У подальшому основні засоби оцінюються за їх собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності. Сума накопиченої амортизації на дату переоцінки виключається з валової балансової вартості активу та чистої суми, перерахованої до переоціненої суми активу. Дооцінка, яка входить до складу власного капіталу, переноситься до нерозподіленого прибутку, коли припиняється визнання відповідного активу. Компанія застосовує до класу основних засобів – будівлі, модель переоцінки. Придбані (створені) основні засоби первісно оцінюють за їхньою собівартістю. Надалі об’єкт основних засобів, справедливу вартість якого можна достовірно оцінити, Компанія обліковує за переоціненою сумою. Під переоціненою вартістю МСБО 16 «Основні засоби» розуміє справедливу вартість основних засобів на дату переоцінки за мінусом будь-якої подальшої накопиченої амортизації та подальших накопичених збитків від зменшення корисності. Керівництво Компанії приймає рішення про переоцінку основного засобу, якщо справедлива вартість об’єкта відрізняється від його балансової вартості не менш ніж на 10 %. МСБО 16 «Основні засоби» дозволяє провести переоцінку об’єктів основних засобів двома методами: індексним і методом списання зносу. Для переоцінки будівель найчастіше використовують метод списання зносу. Цей метод передбачає списання всієї нарахованої амортизації, а отриману після цього вартість активу переоцінюють таким чином, щоб вона порівнялась зі справедливою вартістю. Під час першої переоцінки об’єкта основних засобів збільшення його балансової вартості (за дооцінки) визнають в іншому сукупному доході та накопичують у власному капіталі під назвою «Дооцінка», а зменшення (у разі уцінки) зараховують на прибуток чи збиток. Коли переоцінка не перша, усе залежить від результатів минулих переоцінок об’єкта основних засобів.

Порогом суттєвості для проведення переоцінки основних засобів (група - будівлі) приймається величина, що дорівнює 10% відхиленню залишкової (балансової) вартості від їх справедливої вартості. Для переоцінки Компанія використовує метод списання зносу.

Компанія визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі відповідно до МСФЗ, тоді і тільки тоді, коли Компанія стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. За строком виконання фінансові активи та фінансові зобов’язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов’язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов’язань більше 12 місяців). Компанія класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників: а) моделі бізнесу суб’єкта господарювання для управління фінансовими активами; та б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу. Компанія визнає такі категорії фінансових активів: фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку; фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю. Компанія визнає такі категорії фінансових зобов'язань: фінансові зобов'язання, оцінені за амортизованою собівартістю; фінансові зобов'язання, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку. Класифікація фінансового активу або фінансового зобов’язання проводиться згідно з МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Крім зазначених вище категорій фінансових активів та фінансових зобов’язань, МСФЗ 9 містить і інші категорії (наприклад – фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки в іншому сукупному доході). Компанія враховує класифікацію передбачену обліковою політикою. Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов'язання Компанія оцінює їх за їхньою справедливою вартістю. При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між: а) балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та б) отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов’язання) визнають у прибутку або збитку. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю, якщо він придбавається з метою одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Компанія визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовим активом, який обліковується за амортизованою вартістю. Облікова політика щодо подальшої оцінки фінансових інструментів розкривається нижче у відповідних розділах облікової політики.

Управління ризиками має першочергове значення для ведення бізнесу Компанії і є важливим елементом її діяльності. Політика управління ризиками сконцентрована на непередбачуваності фінансових ринків і націлена на мінімізацію потенційного негативного впливу на фінансові показники Компанії. Оперативний і юридичний контроль має на меті забезпечувати належне функціонування внутрішньої політики та процедур з метою мінімізації операційних і юридичних ризиків. Керівництво визнає, що діяльність Компанії пов’язана з фінансовими ризиками і вартість активів у нестабільному ринковому середовищі може суттєво змінитись унаслідок впливу суб’єктивних чинників та об’єктивних чинників, вірогідність і напрямок впливу яких заздалегідь точно передбачити неможливо. До таких фінансових ризиків віднесено кредитний ризик, ринковий ризик та ризик ліквідності. Ринковий ризик включає валютний ризик, відсотковий ризик та інший ціновий ризик. Управління ризиками керівництвом Компанії здійснюється на основі розуміння причин виникнення ризику, кількісної оцінки його можливого впливу на вартість чистих активів та застосування інструментарію щодо його пом’якшення.

Кредитний ризик – ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов’язання і це буде причиною виникнення фінансового збитку іншої сторони. Кредитний ризик притаманний таким фінансовим інструментам, як поточні та депозитні рахунки в банках, дебіторська заборгованість (в т.ч. позики).

Основним методом оцінки кредитних ризиків керівництвом Компанії є оцінка кредитоспроможності контрагентів, для чого використовуються будь-яка доступна інформація щодо їх спроможності виконувати боргові зобов’язання. Враховуючи підходи, затверджені Компанією у межах системи управління ризиками, керівництво відслідковує кредитні рейтинги банків, де розміщені грошові кошти. До заходів мінімізації впливу кредитного ризику Компанії відносить: - встановлення внутрішнього обмеження обсягу дебіторської заборгованості в активах; - диверсифікацію структури активів; - аналіз платоспроможності контрагентів; - здійснення заходів щодо недопущення наявності в активах Компанії простроченої дебіторської заборгованості. У Компанії для внутрішньої системи заходів із запобігання та мінімізації впливу ризиків створена система управління ризиками, внутрішній аудит (контроль), корпоративне управління. Компанія використовує наступні методи управління кредитними ризиками: - ліміти щодо боргових зобов’язань за класами фінансових інструментів; - ліміти щодо боргових зобов’язань перед одним контрагентом (або асоційованою групою); - ліміти щодо вкладень у фінансові інструменти в розрізі кредитних рейтингів за Національною рейтинговою шкалою; ліміти щодо розміщення депозитів у банках з різними рейтингами.

Ризик ліквідності – ризик того, що Компанія матиме труднощі при виконанні зобов’язань, пов’язаних із фінансовими зобов’язаннями, що погашаються шляхом поставки грошових коштів або іншого фінансового активу.

Компанія здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, зобов’язаннями, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності.

Валютний ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструменту коливатимуться внаслідок змін валютних курсів.

Компанія не володіє активами, що номіновані в іноземній валюті.

Відсотковий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок.

Керівництво Компанії усвідомлює, що відсоткові ставки можуть змінюватись і це впливатиме як на доходи Компанії, так і на справедливу вартість чистих активів. Компанія не несе значний відсотковий ризик, оскільки активи не розміщенні в боргових паперах.

Ціновий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін (окрім тих, що виникають унаслідок відсоткового ризику чи валютного ризику), незалежно від того, чи спричинені вони чинниками, характерними для окремого фінансового інструмента або його емітента, чи чинниками, що впливають на всі подібні фінансові інструменти, з якими здійснюються операції на ринку.

Основним методом оцінки цінового ризику є аналіз чутливості. Серед методів пом’якшення цінового ризику Компанія використовує диверсифікацію активів та дотримання лімітів на вкладення в акції та інші фінансові інструменти з нефіксованим прибутком

До фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, відносяться фінансові інвестиції, які утримуються в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається шляхом продажу фінансових активів і які, а саме: акції та паї (частки) господарських товариств. Після первісного визнання Компанія оцінює їх за справедливою вартістю. Оцінка вартості фінансових активів, які внесені до біржового списку, оцінюється за офіційним біржовим курсом організатора торгівлі. Якщо акції мають обіг більш як на одному організаторі торгівлі, при розрахунку вартості активів такі інструменти оцінюються за курсом на основному ринку для цього активу або, за відсутності основного ринку, на найсприятливішому ринку для нього. За відсутності свідчень на користь протилежного, ринок, на якому Компанія зазвичай здійснює операцію продажу активу, приймається за основний ринок або, за відсутності основного ринку, за найсприятливіший ринок. При оцінці справедливої вартості активів застосовуються методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних. Якщо на дату оцінки біржовий курс за акціями, що внесені до біржового списку організатора торгівлі не визначено, оцінка таких акцій проводиться за останньою балансовою вартістю. Оцінка фінансових активів, що не внесені до біржового списку організатора торгівлі. Для оцінки акцій, що входять до складу активів Компанії та не перебувають у біржовому списку організатора торгівлі, та паїв (часток) господарських товариств за обмежених обставин наближеною оцінкою справедливої вартості може бути собівартість. Це може бути тоді, коли наявної останньої інформації недостатньо, щоб визначити справедливу вартість, або коли існує широкий діапазон можливих оцінок справедливої вартості, а собівартість є найкращою оцінкою справедливої вартості у цьому діапазоні. Якщо є підстави вважати, що балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої, Компанія визначає справедливу вартість за допомогою інших методів оцінки. Відхилення можуть бути зумовлені значними змінами у фінансовому стані емітента та/або змінами кон’юнктури ринків, на яких емітент здійснює свою діяльність, а також змінами у кон’юнктурі фондового ринку. Для оцінки балансової вартості таких акцій та паїв (часток) Компанія аналізує дані підтверджені ринком та фінансову звітність емітента офіційно оприлюднену або надану емітентом. У разі оприлюднення щодо цінних паперів, що входять до складу активів Компанії, рішення НКЦПФР про зупинення обігу цінних паперів, крім випадку зупинення обігу цінних паперів в процесі здійснення корпоративних операцій емітента; рішення НКЦПФР про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку; рішення НКЦПФР про заборону торгівлі цінними паперами, прийнятого відповідно до пункту 16-3 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», такі цінні папери протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення відповідного рішення НКЦПФР підлягають уцінці до нульової вартості. У разі оприлюднення щодо цінних паперів, що входять до складу активів Компанії, рішення НКЦПФР про відновлення обігу цінних паперів, крім випадку відновлення обігу цінних паперів в процесі здійснення корпоративних операцій емітента; рішення НКЦПФР про відновлення внесення змін до системи депозитарного обліку, щодо цінних паперів, обіг яких було зупинено на підставі рішення НКЦПФР про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку; про відновлення торгівлі цінними паперами, торгівля якими була зупинена на підставі рішення НКЦПФР відповідно до пункту 16-3 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», такі цінні папери протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення відповідного рішення НКЦПФР підлягають дооцінці до справедливої вартості. У разі оприлюднення щодо боргових цінних паперів, що входять до складу активів Компанії, інформації про невиконання емітентом таких цінних паперів у терміни та строки, встановлені рішенням про емісію/проспектом цінних паперів, своїх зобов'язань (невиплати доходу за цінними паперами, непогашення цінних паперів, у тому числі невиплати частини чи повної номінальної вартості цінних паперів), такі цінні папери протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення відповідної інформації підлягають уцінці до нульової вартості. У разі оприлюднення (стосовно емітента цінних паперів, господарського товариства, – боржника Компанії) інформації щодо постановленої господарським судом ухвали про затвердження плану санації боржника/прийняття господарським судом у справі про банкрутство ухвали та постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, протягом трьох робочих днів з дати, наступної після дати її оприлюднення, цінні папери такого емітента, паї/частки такого господарського товариства, а також дебіторська заборгованість боржника підлягає уцінці до нульової вартості. У разі оприлюднення (стосовно емітента цінних паперів, господарського товариства, – боржника Компанії) інформації щодо ухвали господарського суду щодо затвердження звіту керуючого санацією та закриття провадження у справі у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника, протягом трьох робочих днів з дати наступної після дати її оприлюднення, цінні папери такого емітента, паї/частки такого господарського товариства, а також дебіторська заборгованість боржника підлягає дооцінці до справедливої вартості.

Нематеріальні активи оцінюються за собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності. Амортизація нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу з використанням щорічної норми 33 %. Нематеріальні активи, які виникають у результаті договірних або інших юридичних прав, амортизуються протягом терміну чинності цих прав.

Керівництвом Компанії в порядку, передбаченому пп. 134.1.1 ПКУ, прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату з метою оподаткування.

Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках. Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається зазвичай як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше ніж три місяці з дати придбання. Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті. Іноземна валюта – це валюта інша, ніж функціональна валюта, яка визначена в п. 2.3 цих Приміток. Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям визнання активами. Подальша оцінка грошових коштів здійснюється за амортизованою вартістю. Подальша оцінка еквівалентів грошових коштів, представлених депозитами, здійснюється за амортизованою собівартістю. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ). У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.